#мамин_БлОЖОК #про_що_думає_мама
Коли народила дитину, по-справжньому зрозуміла ЦІННІСТЬ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ.
Ми звикли не любити, дратуватись, ненавидіти, відчувати неприязнь, говорити "він чи вона мені не подобається", ставити себе вище за інших і відповідно поводитись. А скільки життів відбирається силою тільки тому, що хтось так вирішив!
І в цьому пеклі нелюбові ніхто не задумується, що той, хто для тебе нічого не вартий, для когось - цілий світ. У когось цілодобово болить за нього серце, бо він - чиєсь дитя. Хтось боїться, що з його голови волосинка впаде, що він захворіє... Я вже мовчу про щось серйозніше.
Недарма народна мудрість говорить: "У дитини пальчик болить, а в мами серце". Вчинивши біль одній людині, завжди приносиш страждання тим, кому вона дорога, особливо тій, яка народила і виростила.
Як би банально не звучало, але тепер я РОЗУМІЮ свою маму, яка змушувала шапку одягати, нервувалася при перших ознаках застуди, боялась кудись відпускати. Батькам вручається велика цінність - життя. І разом з ним - задача його зберегти.
Кожен мій ранок починається з думки: "Аби з моєю дитиною все було добре" і з молитви за неї.
Будьте якщо не люблячими, то хоча б терплячими з тими, хто поруч. Адже всі - чиїсь діти: і шеф, і свекруха, і сусід, і нав'язливий продавець косметики, і колишній чоловік чи дружина...
Ми не можемо бути кожну хвилину поруч зі своїми дітьми і оберігати їх від зла, але ми можемо бути добрими з тими, хто поруч.
